На головну сторінку  На головну сторінку
Написати
лист  Написати лист
 Добавить в избранное

Гiдрографiя

Гідрографія та гідрологічні умови
 Острів Хортиця розташовується на річці Дніпро, нижче греблі Дніпровської (Запорізької) ГЕС. Дніпро островом Хортиця ділиться на два ostrov3рукави: Новий Дніпро та Старий Дніпро, або Речище. Новий Дніпро охоплює острів з північного сходу і йде до лівого берегу м.Запоріжжя; Старий Дніпро, інакше - Речище - з південного заходу.
 На території о. Хортиця річкова мережа відсутня, але під час зливних дощів та в весняний період по балках, ярах і промиїнах утворюються тимчасові водяні течії.
На думку фахівців, утворення о. Хортиця зобов'язане давньому, більш 2 млн. років, геологічному розломові, в результаті якого Пра-Дніпро змінив напрямок своєї течії до заходу, створивши спочатку Старий Дніпро, а потім і Новий. На теперішній час ширина русла Старого Дніпра 50-80 метрів, глибина - до 18 метрів; ширина русла Нового Дніпра - 500-700 метрів, глибина - 5-7 метрів. Нижче острова Хортиця ширина Дніпра близько 600 метрів.
 З лівого боку Дніпро приймає два притока: Мокру та Суху Московки, а з правого - три: Верхню, Середню та Нижню Хортиці. Для цих річок характерний непостійний гідрологічний режим.
  За характером водяного режиму р. Дніпро  є типовою рівнинною рікою, яка відзначається високою весняною повенню, низькою літньою і зимовою меженню та невисокими повенями восени. За класифікацією М.М. Львовича, Дніпро відоситься до рік переважно снігового живлення та весняного стоку зі середньорічним стоком 0,5-2 л/с з 1 кв.м. (Гарманов, 1958).
 Будівництво ДніпроГЕС значно змінило гідрологічний режим Дніпра нижче греблі. Заплава перестала щорічно заливатися повеневими водами. Створення в 1955 р. Каховського водоймища привело до підвищення рівня води в Дніпрі в районі о. Хортиця на 2-4 метра. Значна площа заплави вкрилась водою, створились постійні водойми, що якось поліпшило стан природного комплексу плавнів, але пуск Дніпрогесу-ІІ звів це нанівець і навіть ще більше погіршив становище - несталий добовий гідрологічний режим заплавних водоймищ негативно впливає на життєдіяльність прибережних рослин і тварин.
Морфометричні характеристики заплавних водоймів неодинакові: деякі водойми (озера) мають площу у декілька гектарів (озера Піщане і Кам’яне), деякі – у декілька десятків гектарів (оз. Осокорове). Відрізняються також і глибини у озерах: найменші відзначені у озерах Домаха та Головкінське (0,5-1,5 м), найглибші у озері Підкручному (до 8,0 м ). Середня глибина заплавних водоймів складає 2,5-3,0 м.
  Серед заплавневих водоймів (озер) є такі: оз. Підкручне, Головківське, Осокорове, Лозовате, Карасьове, Велика та Мала Домахи, Кам’яне, Прогной, Річище (протока), Перше, Ближнє, Черепашаче, Піщане, Солоне, Рисове (Зелене), Глухе, Коржове, Глибоке, Вербове, Гвардійське, Стрільбище, Кругле, Качине та інші. Максимальна позначка повені - 19,65 метрів, мінімальна позначка рівня води в межах 12,0 метрів абсолютної висоти.
 Щодобове коливання рівня води 35 см у верхній частині о. Хортиця і 4 см у нижньому краю. Максимальне число днів з льодоставом - 140, найменше - 46 днів.
 Після створення Каховського водоймища, русло ріки Дніпро від греблі Дніпровської, являє собою північну частину вказаного водосховища.
 До створення каскаду водосховищ на Дніпрі (всього їх 6) існував поділ течії ріки, по якому ділянка від м. Запоріжжя до гирла Дніпра мала назву нижньої.
 Каховське водосховище живиться в основному, за рахунок скидання води через спорудження Запорізької (Дніпровської) ГЕС.  Річна сума опадів на дзеркало водоймища дорівнює 0,8 - 1,3 км3/рік.
 Існує думка, що в коливанні стока Дніпра за останні 4 тис. років спостерігався багатостолітній цикл з маловодної (до УП ст.) і багатоводної (до 40-х рр. ХХ століття) фазами. Починая з 1977 р. відмічається період підвищеної водності Дніпра.
 В Каховському водосховищі у літній період звичайно відбувається зменшення прозорості води від греблі Дніпрогес - у середньому на 0,5 метра.
 Надходження аллохтонного матеріалу (донних відкладень), тобто, продуктів ерозії грунтів, залишків наземної і болотної рослинності, гідробіонтів рік і водоймищ, які знаходяться вище, в Каховському водосховищі, яке одержує основний приток донних відкладень "профільтрованими" Запорізьким водосховищем таке: Сорг. - 5,2 тис. т.; N 0,5 тис. т.; Р - 0,1 тис. т.
 Мули Каховського водосховища відрізняються підвищеним вмістом Са, який надходить із карбонатних порід розмиваємих берегів. Для Каховського водосховища мінімальна мінералізація води характерна для зими, максимальна - для весняного періоду. В маловодні роки мінералізація води не падає нижче 235 мг/л. Загальна жорсткість води складає 2,4-4,3 мг.екв/л.
 Для Каховського водосховища в зимовий період є характерним позитивний кисневий режим. В придонних шарах води навіть на глибинних ділянках концентрація кисню не падає нижче 60% насичення (8-10 мг/л). Кількість СО узимку не перевищує 20-25 мг/л, а у другі сезони буває ще нижче.
 РН вар'ює від 7,6-8,1 узимку до 8,5-8,9 навесні (спостереження 1981-1985 рр.).
 У місті Запоріжжя є 189 водокористувачів, які здійснюють забор води з водних об'єктів, або скидають до них зворотні води. Використання свіжої води становить близько 340 млн.куб.м. на рік. Основними складовими забруднень у стічних водах є нафтопродукти, завислі речовини, азот амонійний, іони важких металів, забруднення органічного походження та мінералізація.  Санітарно-епідеміологічну ситуацію при оцінці якості води р.Дніпро міська СЕС оцінює як "напружену".
 Острів Хортиця знаходиться в межах гідрогеологічної провінції складчастої області Українського кристалічного масиву, де запаси підземних вод незначні. Підземні води подані низкою водоносних горизонтів тріщиної зони кристалічних пород докембрія. Води водоносного горизонта на кристалічних породах і в їх тріщинах зустрічаються повсякмістно. На території острова Хортиця відмічені виходи грунтових вод на поверхню. Найбільш відомі такі джерела: Холодна Криниця (балка Музичина), Козача Криниця (гирло балки Громушина), у балці Каракайка. Глибина їх залігання на плато 30-40 метрів. В багаточисельних балках підземні води зосереджені в давньому і сучасному алювію. Вони залігають на глибині від 2 до 10 метрів. Розрахункові потужності водозабора визначаються в 1 л/сек., ступінь мінералізації в межах 1-3 гр./літр. Води Дніпра в певній ступені підпирають підземні води і води тріщин кристалічних порід. Іноді вони видаються в вигляді джерел. Води прісні, але дебіт непостійний. Можлива експлуатація тріщиноватих вод свердловинами. Проектна глибина свердловин до 40-50 метрів. Рівень залігання води від поверхні 20-30 метрів.
 Фахівцями Запорізького державного універсітету (О.Ф. Рильським і А.А. Ткаченко, 1997) досліджено хімічний та мікробіологічний склад природних джерел північно-західної частини о. Хортиця.
 Найбільш забруднена в мікробіологічному відношенні вода ріки Дніпро: загальне мікробне число досягає 30х103 клітин в 1 мл. води, а колі-індекс 17х109 клітин в 1 літрі. Неблагополучні в цьому плані і води джерел острова Хортиця: загальне мікробне число знаходиться в межах 1х103 - 80х103, а кишкова паличка досягає 3,5х109 кл/л.
 Таке надмірне забруднення мікробами вод джерел є результатом негативного впливу людини на природу острова Хортиця.
На головну сторінку На початок сторінки
copyrights © 2006 www.hortica.org.ua