На головну сторінку  На головну сторінку
Написати
лист  Написати лист
 Добавить в избранное

Ландшафти

Ландшафтна характеристика
Ландшафтна структура острова складна і різноманітна. Це пов`язано, в першу чергу, з геолого-геоморфологічними властивостями території і значним різноманіттям літогенетичного складу порід.lanshaft
  Головною особливістю цієї території є сполучення ландшафтів підвищенного плато та долини р. Дніпро. У межах острову можливо виділити два цих ландшафта. Кожен з ландшафтів характеризується власним спеціфічним набором домінантних урочищ.
З початком голоцену ( 10тис. років тому ) кліматичні умови наблизились до сучасних, розпочався процес грунтоутворення. З пізднього голоцену, тобто 2,5 тис. років тому, межі природних зон зайняли сучасне положення, і вік ландшафтів, як правило, датується цим часом.
 В подальшому основним чинником впливу на розвиток ландшафтів була діяльність людини. Можливо виділити декілька основних видів господарського впливу на ландшафти острова Хортиця: вирубка лісів, орання степів, витоптування худобою луків та степів під час її випасу. Ці дії на ландшафти острова здійснювалися на протязі декількох століть.
Природні ландшафти території острова Хортиця формуються в умовах єдиної спрямованності фізико-географічних процессів. На фоні загальних кліматичних і грунтово-рослинних особливостей острову чітко виступає їх генетична єдність. Різноманітність ландшафтної структури в значній мірі пов`язано з відмінністю в характері чвертинних відкладень.
Територія острова Хортиця, в відповідності з фізико-географічним районуванням України входить до Томаковсько-Хортицького фізико-географічного району степової області південних відрогів подніпровського підвищення.
Ярово-байрачні місцевості займають близько 23,0 % території. Характеризуються високою естетичною цінністю простору, зберігшего історичну достовірність ландшафту  і, які мають найбільш привабливу рекреаційну цінність природного комплексу. Дані місцевості представлені 5 типами урочищ, що відрізняються по геоботанічним особливостям та формам рельефу.
ostrovПіщані пляжи займають прибережну крайову частину і характеризуються малими розмірами. Потребують підвищенного упорядкування і регулювання рекреаційної ємності з урахуванням організації міських пляжей.
Схилово-степові ділянки займають прибережну частину території і характеризуються високою естетичною цінністю як території, які зберегли свій історичний вигляд з найменшими змінами. Вони представлені різнотравно-степовою рослинністю ( ковила, костриця, кипець ). Ці території потребують регулюємого природоохоронного використання з урахуванням рекреаційних потреб.
Яри займають значну крайову частину острову. Вся правостороння частина зайнята давньорозложистими і облесенними ярами з відсутністю явних ознак ерозійних процесів. В лівобережній частині острову (південна частина) спостерігаються активні ерозійні процеси, що потребують проведення комплексу інженерних заходів.
Байрачні ліси розташовані в межах прибережної ярово-байрачної системи і займають незначні ділянки території. Характеризуються вони високою естетичною цінністю та вносять елемент різноманіття у ландшафт території, представлені грушею, яблунею, тополею, кленом, в`язом та чагарниками.
В північній та середній частині острова по береговому краю на денну поверхню виходять докембрійські кристалічні породи. Їх близьке залегання від поверхні визначає головну ландшафтну особливість о. Хортиці. Ці ділянки мають найвищу естетичну цінність ландшафта, історичну достовірність. Його найбільш цінні ділянки підлягають охороні, інші – рекреаційному використанню, що регулюється.
Рівнинно-хвильова місцевість займає північну частину території острова близько 22,0 %. Характеризується спокійними формами рельєфу і дуже високим ступенем облесення, який був створений за останні 30 – 40 років. Це значно підвищило комфорт території, але дуже сильно змінило природний ландшафт. Теперішня система зелених насаджень потребує проведення комплексу заходів по упорядкуванню і функціональному використанню, формуванню типового ландшафту. Завдяки різноманітному рослинному покриву і рельєфу ці місцевості представлені 6 типами урочищ.
Акацієво-ясеневі ліси займають східну і західну частини території і представлені акацією білою, ясенем, тополею з добре розвиненим підліском. Вони мають підвищенну комфортність території, особливо у весняний період; потребують заходів по догляду за зеленими насадженнями.
Дубові ліси займають північно-східну та південно-західну частину території. Представлені штучними посадками дубу; потребують проведення комплексу санітарних заходів.
Соснові ліси займають північну та центральну частини острова. Добре сформувались, позбавлені підліска, потребують проведення комплексу санітарних заходів.
Тополеві ліси займають незначну частину в південно-східній та центральній частині. Представлені тополею чорною, акацією білою з добре розвиненим підліском.
В північній частині острова частина території зайнята плодовими садами горіха грецького, яблуні та винограду.  ostrov1
Частина території ярово-байрачного краю зайнята степами. Це ділянки зі зберігшимся природно-історичним ландшафтом, що потребують мінімального втручання в формування природного середовища. Мають високу естетичну та рекреаційну цінність. В плані використання необхідно строго регулювати рекреаційну ємність з урахуванням їх специфіки і функціонального зонування.

Водоподільно-степові місцевості займають близько 35 % території. Представлені домінуючими підвищеннями. Характеризуються повною зміною ландшафту під впливом господарської діяльності. Потребують проведення комплексу заходів по формуванню степового ландшафту з урахуванням його історичної достовірності. Умовно данні місцевості представлені двома видами урочищ, які відрізняються лише місцеположенням.
Урочища підвищень, що домінують, зайняті ріллям та садами. Характеризуються високим ступенем сільськогосподарського опанування та зміною ландшафту.
Полого-схилові урочища під оранками та садами займають всю крайову частину. Потребують формування степового і байрачного типов ландшафта з урахуванням рельєфу місцевості.
В східній частині території зустрічаються урочища тополевих насаджень. Вони займають незначну ділянку і можуть характеризуватися як залишки байрачних лісів. В плані формування ландшафту потребують проведення комплекса заходів по упорядкуванню, озелененню і поліпшенню санітарного стану.
 Заплавно-лукові місцевості займають близько 20 % території. Мають унікальну цінність історичного ландшафту, так званого “Великого Лугу”. Характеризуються постійною зволоженістю та периодичною частковою затоплюваністю території. Під впливом надмірного зволоження зформувався свій унікальний геокомплекс з флористичними та фауністичними особливостями, що виражається в ландшафтній структурі, яка представлена сім`ю типами урочищ. В плані функціонального використання він підлягає абсолютній заповідності. Урочища заплавних тополевих лісів займають основну частину території й визначають рослинність цієї території. Характеризуються заплавно-лісовими угрупованнями тополі чорної, верби білої, верби з очерето-осоковими трав`янистими угрупуваннями.
В східній та центральній частині невеличкі території зайняті сосновими насадженнями. Це лісові культури, що займають незначну площу найбільш підвищенних ділянок. Характеризуються не високим єстетичним виглядом.
В північно-східній та центральній частині острова невеличкими ділянками зустрічаються в`язо-дубові насадження з добре розвиненим трав`яним покривом. Характеризуються вони підвищенною рекреаційною цікавістю.
У східній та західній частині зустрічаються урочища заплавних боліт. На цих ділянках велике геоботанічне та фауністичне різноманіття. Вони мають велике науково-пізнавальне значення.
Вздовж східної берегової лінії розташовані піщані позначки. В процесі коливання рівня р. Дніпро відмічено інтенсивне руйнування берегу. Потребують негайного проведення комплексу робіт по закріпленню берега. Частина піщаної мілини в західній частині плавней використовується як пляж.
Великі внутрішні простори зайняті акваторіями з багатими геоботанічними особливостями. Вони представлені багатьма рослинами, що занесені у Червону книгу України.
В північно-східній та західній частинах зустрічаються невеликі степові ділянки. Вони вносять різноманіття в ландшафт території, що підвищує її наукове і рекреаційне значення.
На головну сторінку На початок сторінки
copyrights © 2006 www.hortica.org.ua