На головну сторінку  На головну сторінку
Написати
лист  Написати лист
 Добавить в избранное

Рослинний свiт

 Рослинність

plantДля Запорізької області, яка лежить у степовій зоні, характерне безлісся. Але зустрічаються місця, де може з успіхом розвиватись природна і штучна лісово-чагарникова рослинність. У теперішній час лісові угіддя займають 4 % загальної площі степових угідь України.
У минулому в Подніпров`ї ліси росли лише в низинних місцях, тобто по берегах рік, озер, лиманів, по річкових островах, схилах балок, ярів, пагорбів.
 Багато мандрівників та істориків описували природу острова Хортиця. Так, візантійський імператор Констянтин Багрянородний згадує величезний дуб, біля якого руси чинили свої жертвоприношення. Один із давньоруських істориків говорить: “Він  (тобто о. Хортиця) висок, берега його скелясті, непідпадає під повідь та достатньо дубового лісу…”. Г. Боплан у своєму “Опису України” (1650) пише, що вкритий… (острів Хортиця) дубовим лісом…
В країні вольностей запорозьких серед пануючих пород дерев були: липа, клен, граб, в`яз, дуб, берест, ясень, верба (лоза), осокір, шовковиця, яблуня, груша, вишня, калина, береза, сосна, ліщина, чорноклен, тополя біла, глод, терен, рай-дерево, крушина, жостір, таволга, бузина, явір, барбарис, калина гордовина та інші (Д.  Эварницький. Вольности запорожскихъ козаківъ. СПб, 1898).
Протягом XVIII – XIX століть ліси поступово винищувалися. В результаті безладної вирубки під час будівництва міст, фортець та укріплених ліній, на спорудження жител під час заселення краю, опалення та інші потреби, славетний колись ліс острову Хортиця до 1884 року був майже повністю вирублений. plant1
Нижче острова Хортиця по лівому берегу Дніпра починався славетний Великий Луг, який протягнувся по береговій дніпровській низині, перерізаній в різних напрямках річками, лиманами, єриками, озерами і вкритий непрохідною болотяною травою, високими комишами та віковими лісовими масивами, в яких переважав дуб, потім він змінювався лісовою рослинністю м`якої породи, тобто: верба, осокір, шовковиця, лоза та інші.
Щорічне затоплення плавнів повеневими водами накладало своєрідний відбиток на їх рослинність і визначало кількісний і якісний склад плавневої флори. Після збудування Каховського водосховища від відомих плавнів залишилась невелика ділянка, що оточує острів Хортицю з півдня.
Панівна роль у рослинному покриві Запоріжжя належить травам. У минулому територія краю являла собою безмежний целинний степ з розкішною трав`яною рослинністю.
“Изъ трав въ степяхъ запорожскихъ вольностей росли: пырей, ковыль, катранъ, бурьянъ, богородичная трава, чеберъ, бедринецъ, дягельникъ, чернобыльникъ, дикий лукъ, щавель, везилъ, пижма, лобода, репейникъ, крапива, полынь, лопухъ, тюльпанъ, васильки, мята, ромашка, гвоздика, капуста заячья, вязникъ, бронколь и др; кроме того, по берегамъ, рекъ, по озерам, лиманам и болотамъ очеретъ; изъ грибовъ извесны были только шампиньоны.” (Д. Эварницький. Вольности запорожскихъ козаківъ. СПб, 1898).    
На острові Хортиця в минулому степами була зайнята уся підвищенна частина і схили балок.
Особливістю Хортиці є те, що на острові представлені усі ландшафтні зони України – від степу до гір.
Флора вищіх рослин острова Хортиця у теперішній час включає 1095 видів, які відносяться до 122 родин та 511 родів.
Ураховуючи порівняно незначну площу Хортиці (2329, 92 га), флора –ізолят острова визначається значним видовим різноманіттям (21,9 % від загальної кількості видів флори України). Описано також 17 видів лишайників, декілька видів папороті, є мохи та гриби.
Національний заповідник "Хортиця" розташований у степовій зоні України. Тому для його території характерні різнотравно-типчаково-ковилові степи. На наш час степові ділянки збереглися лише на схилах вздовж західного та східного узбережжя острову. Їх загальна площа 155 га.
Степова група підрозділяється на різнотравно-типчаково-ковилову, петрофітно-степову, лугово-степову, псаммофітно- та галофіто-степову підгрупи. Ділянки справжнього степу зазнали змін у складі  рослинності з причин частих пожеж, сінокошення, випасу худоби, витоптування. Основними тут є формації кринітарії волохатої, костриці валіської, келерії та інш. Дуже рідко зустрічаються формації ковили (пірчаста, волосиста, дніпровіська), чебрецю (дніпровський, двовидний), вероніки степової, шавлії пониклої та інш. На північному та західному узбережжях острову збереглися ділянки петрофітного степу, характерними для якого є: тюльпан гранітний, очиток їдкий, ефедра двоколоскова, аврінія скельна, чебрець двовидний та інші. На крутих схилах з виходами граніту панують петрофітно-напівпустельні комплекси (кермек, бурачок, перстач та інш.).
Лугова рослинність включає суходольно-лугову та заплавно-лугову підгрупи. На південному заході та південному сходу плавневої частини острову заплавні луки розташовані вузькими смугами вздовж узбережжя, а на півдні острову вони представлені острівними асоціаціями. Для природної трав'яної рослинності суходольних та заплавних луків характерними є формації, , в тому числі на ділянках з порушеним поверхневим шаром грунту - куничник надземний, пирій повзучий, на цілинних ділянках- тимофіївка лучна, келерія піскова, тонконіг лучний. На сухих луках звичайними є гвоздика польова, дикий часник, волошка короткоголова, полин гіркий; на вологих луках - осоки, ситник, вероніка, плакун верболистний, перстач гусячий, підмаренник дніпровський.
Значну частину острову займають ліси як природного, так і штучного походження. Штучні рослинні формації розташовані у північній та центральній частинах острову і включають листяні та хвойні різновікові насадження. Серед листяних насаджень основними є формації робінії звичайної, дуба звичайного. У хвойних насадженнях домінують формації сосни звичайної.
Природні заплавні ліси зустрічаються у плавневій та північній частині острову. У північній частині вони небагаточисельні і розташовані головним чином у вигляді вузьких смуг уздовж узбережжя. Із деревиних порід можна відмітити тополю білу, тополю чорну, верби, в'яз, шовковицю та інш. Із чагарників: аморфу кущову, бузину чорну, бруслину європейську.
Рослинність південно-східного узбережжя і південного схилу острову представлена лісами із дубу звичайного. Фрагментарні заплави уздовж східного узбережжя під осокорниками з включеннями верб. На території заповідника відмічено 18 великих  балок з характерною байрачною рослинністю. У теперешній час основними формаціями тут є формації клена татарського, сливи колючої (терена), груши дикої, глоду, таволги звіробоєлистої; рідкі формації свидини кров'яної. У минулому байрачно-лісова рослинність була представлена формацією дуба звичайного, знищеного у результаті необмеженої вирубки.
Майже уся центральна частина острову зайнята сільськогосподарськими угіддями, внаслідок чого домінує рудерально-сегетальна флороценотична група, яка представлена такими видами: м'яточник бур'яновий, полин (маршаллів, віниковий), амброзія полинолистна, чорнощир нетреболистний, коноплі рудеральні, лутига розлога, лобода багатолиста та інш.
На головну сторінку На початок сторінки
copyrights © 2006 www.hortica.org.ua