На головну сторінку  На головну сторінку
Написати
лист  Написати лист
 Добавить в избранное

Склад фондовоi колекцiї

На 01.01.2004 р. кількість предметів основного фонду заповідника становить  32857 одиниць. Дві третини з них -  це предмети пореволюційні. Предмети сформовані у дванадцять груп зберігання за матеріалами, з яких вони виготовлені (“Археологія”, “Дерево”, “Дорогоцінні метали”, “Живопис”, “Камінь”, “Кераміка-скло”, “Метал”, “Папір”, “Поліматеріали”, “Рослини”, “Тканини-шкіра”, “Фотодокументи”. Найбільшими за кількістю є групи:  “Папір”, “Метал” та “Фотодокументи”. 
 Першим експонатом, зафіксованим  у обліковій документації музею, був фрагмент керамічної орнаментованої люльки, переданий 2 січня 1971 р. з шкільного музею СШ № 43 що на о. Хортиці.
 Окрасою фондозбірки заповідника є численні археологічні колекції, переважна більшість яких – це знахідки, зроблені під час археологічних розкопок на о. Хортиці та гідроархеологічних досліджень дна Дніпра поряд з Хортицею. Серед них предмети, знайдені на місці поселення доби міді-бронзи (ІУ-Ш тис.до н.е.), ліпний посуд, зі святилища доби бронзи на висоті Брагарня (П тис. до н.е.), скіфський меч, посуд, жіночі прикраси (У-ІУ ст. до н.е.).
 І тисячоліття нової ери представлене предметами племен черняхівської культури (знаряддя праці, посуд ліпний, гончарний та скляний), знайдені на території Запорізької області.
 Під час археологічний розкопок 1976 року у південній частини о.Хортиці на місці укріплення під умовною назвою “Протолче” (знаходилось неподалік від літописного Протолчого броду) знайдено предмети Х - поч. ХІУ ст., у т.ч. тиглі для відливання металу, острогу, риболовні гачки, наконечники для стріл, фрагменти котлів, православний хрест енколпіон, амулет і інші кістяні предмети з язичницькими зображеннями сонця та води, пряслиця, жіночі прикраси, гральні кості тощо.
 ХІ-ХШ ст. представлені також колекцією з 26-ти половецьких скульптур, привезених з районів області.
          Найпочесніше місце у фондозбірці заповідника займають предмети, пов’язані з життям та діяльністю запорозького козацтва. Чималу лепту у їх збирання вніс відомий запорізький археолог-аматор О.В.Бодянський. Його колекція нараховує 425 предметів, знайдених в районі  Чортомлицької та Покровської січей (олов’яні кулі та картеч, підкови, знаряддя праці ХУШ ст..). На місці Кодацької фортеці знайдено наконечник списа ХУП ст.,  на дніпровських островах, у т.ч. і на о.Хортиці, - предмети ХУП-ХУШ ст., а саме: наконечники стріл та списів, стремено, гачки рибальські, пряжки поясні, натільні хрестики, монети, бронзові тарілі та ґудзики.
          Під час археологічних досліджень 1990-х - 2003 рр. на острові Байда, що його ряд вчених вважає Малою Хортицею, на якій у середині ХУІ ст. князь Дмитро Вишневецький збудував першу Запорозьку Січ, знайдено було зброю ХУІ ст. (шаблі, наконечники стріл, бойові сокири, гізарму, кулелійки, польсько-литовський грош 1529 року). Поряд з о.Байдою, у Старому Дніпрі, було знайдено унікальну шаблю ХУІ ст. загальною довжиною 1237 см.
 Зброя, якою користувались запорозькі козаки у ХУП ст. представлена колекцією рушниць, гарматою, алебардою, тесаком, ціпом бойовим, шоломами польської кінноти, переданими з Львівського історичного та  Луганського краєзнавчого музеїв.
 Окремий комплекс складають предмети, знайдені під час розкопок на місці Берестецької битви 1651 року (кулі, торбинки для куль, чоботи та підкови для чобіт, шкіряний селянський ходак, пояс тканий, численні керамічні люльки, покрівці для ножа та ложки,  вудила). Цей комплекс надійшов з Ровенського краєзнавчого музею у 1978 р.
 13 жовтня 1999 року з дна Старого Дніпра було піднято козацьке судно “чайку”, а 6 листопада 2004 р – бригантину часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр. (знаходяться на реставрації). Взагалі ХУШ століття представлене достатньо великою кількістю предметів, серед них: гармати, бомби, ядра, рушниці, пістолі, шаблі, якоря, втоки, абордажні сокири, кніппель, брандкугелі, кріпильне судове обладнання, елементи військового спорядження, струги, кахлі, посуд, побутові предмети. Частина з них була знайдена під час археологічних розкопок на місці колишніх січей, Кам’янської та Олешківської, але переважна більшість -  на о. Хортиці, на місці розташування військового табору, у якому мешкали російські військові, що будували судна на Хортицькій  верфі під час російсько-турецької війни 1735-1739 рр., та на дні Старого Дніпра.
У лапідарії та експозиції музею розміщено кам’яні хрести з козацьких цвинтарів, у т.ч. знаменитий хрест грецького типу, встановлений на могилі запорозького козака Семена Тарана, померлого 3 грудня 1742 року, похованого у с. Капулівці поблизу Чортомлицької Січі (нині Нікопольського району Дніпропетровської області). Хрест був переданий з Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького, описаний у працях А.А. Скальковського та Д.І.Яворницького.
 Окремий комплекс складають предмети переселенців, які після знищення Запорозької Січі у червні 1775 року за наказом, а іноземці на запрошення Катерини П та її наступників заселяли колишні території Вольностей Війська Запорозького. Серед них предмети одягу, рушники, скатертини, рядна,  килими,  посуд, прядки, скрині, меблі  з Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини (колишньої Катеринославщини).
 Широко представлені речі російських переселенців - це вбрання, прядка, ткацький верстат, посуд, у тому числі вироби відомого товариства Кузнєцова у Будах, колекція самоварів ХІХ - поч.ХХ ст., основу якої складають вироби відомих тульських фабрикантів Баташових.
 Наприкінці ХУШ ст. на території сучасного м. Запоріжжя (до 1921 р. Олександрівська) та його області виникає кілька десятків менонітських колоній. Нові поселенці з часом налагоджують тут виробництво сільськогосподарської техніки, годинників, транспортних засобів, будують у 1904 році перший на території краю санаторій. Меноніти з цікавістю ставились до історії краю, о. Хортиця та козацтва зокрема, про що свідчать зроблені ними фотографії, анотації до проспекту “Санаторій “Олександробад”. На фотографіях зображено також будинки, у яких мешкали меноніти, господарські будівлі, школу, збереглись групові та окремі фото як жінок, так і чоловіків, а також посуд, нечисленні побутові предмети.
 У другій половині ХІХ ст. територію краю заселяють болгари. Колекція предметів болгарського походження складається з одягу, жіночих прикрас, рушників, посуду (бекири, сковорідки). Ці речі були зібрані під час етнографічних експедицій по південно-східним районам області, де до сьогодні збереглись болгарські села.
Речі переселенців, як правило, збирались під час етнографічних експедицій співробітників заповідника у райони області.
 Старий Олександрівськ представлений колекцією виробів місцевих підприємств (черепиця, цегла, різноманітні металеві знаряддя праці), виробами народних промислів та ремесел (лави, стільці та крісла, полиці, мисники, гончарний та дерев’яний посуд, вулики, маслобойки). До колекції входять також металеві тази, бандури, цитра, грамофони, що побутували серед мешканців міста та краю.
 Доволі великий комплекс складають предмети церковного характеру ХУШ-ХІХ ст..Перш за все це одяг церковнослужителів (ряси, палиця, єпітрахіль, скуфья, наручі) та церковні тканні обрядові предмети (воздух та покрівці), покривала на престол та аналой. Переважна більшість цих предметів привезена з Рівненщини під час роботи етнографічної експедиції 1992 року.  Заповідник має досить велику колекцію хрестів - натільних, наперсних, напрестольних, декілька надбанних хрестів. Останні були передані до фондів заповідника відомим львівським реставратором та колекціонером П.Лінинським. У музеї експонуються два церковних дзвони ХІХ ст., виготовлені у Москві та Харкові. Дзвони мають пошкодження, перевезені з церков м. Запоріжжя.
Фондозбірка стародруків заповідника (1664-1800рр.) нараховує двадцять книг і складається  переважно з церковно службових видань кириличного шрифту, найдавнішими з яких є два львівських видання - Тріодь пісна 1664р. та Служебник 1691р. Друкарня Києво-Печерської лаври представлена Євангелієм 1746 р., Почаївська - Молитвословом або Требником 1771 р. До реліквій фондозбірки відноситься Чинопослідування (Москва, 1757 р.), запис у якому свідчить про те, що ця книга належала Покровській церкві останньої Січі Запорозької - Нової або Підпільненської. Унікальним є також видання гражданського шрифту - “Атлас Російський” (СПб., 1745). Книга придбана у ленінградського колекціонера В.Я.Кухарця у 1972 р.
 206 одиниць зберігання нараховує колекція групи “Живопис”, переважна більшість з них це -  ікони ХУШ-ХІХ ст.(102), у тому числі ікони ХУШ ст. “Богоматір Охтирська” та “Богоматір Свенська з предстоячими Антонієм та Феодосієм Печерськими, Параскевою та Пантелеймоном”, декілька велико форматних ікон з зображеннями Ісуса Христа та Богородиці з предстоячими, майстерно виконані на полотні народними майстрами у стилі українського бароко. Переважна більшість ікон придбана у колекціонерів Запоріжжя, Мелітополя, Нікополя, Києва, Львова, Одеси, Полтави, Рівного, а також у антикварних крамницях м. Запоріжжя.
       37 живописних полотен та 52 графічних роботи тематично пов’язані з козацько тематикою. Серед них картини, присвячені: Визвольній війні 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького - портрети гетьманів Б.Хмельницького та І.Скоропадського, М.Кривоноса, картина “Бойовище від Корсунем”; запорозькому козацтву -  “Козацькому роду нема переводу”, “За землю рідну, за волю вільну”, “На Січі Запорозькій”, “За світ встали козаченьки”, ”Човен з козаками”,  “Бандурист”, “Дозор”); Переяславській угоді 1654 року “Возз’єднання України з Росією”; Коліївщині  - портрет сподвижника Івана Гонти гайдамацького ватажка Івана Бондаренка, “Коліївщина”. Кілька народних картин присвячено козакові Мамаєві  - “Козак Мамай”, “Козак Мамай на коні”. Переважна більшість картин була закуплена у авторів або подарована ними.
 Окрему групу складають портрети польських королів, гетьманів, представників родовитої  польської шляхти (портрети королів Яна Казимира, Яна Ш Собеського, Августа П, гетьманів М.Потоцького, С.Конецпольського, С.Чарнецького, відомих воєначальників – Я.Вишневецького, С.Жолкевського). Портрети були передані заповіднику з Львівського історичного музею та Львівського музею українського мистецтва у 1971-1972 рр.
 Серед авторів вище означених творів художники: К.Александрович, Alexandrowicz pinxit, І.Ф.Гурський, О.Г.Данченко., В.Г..Непийпиво, О.М.Пажимський, Ф.С.Панко, В.П.Полтавець, А.Т.Рак, А.С.Скрипка, О.І.Судомора, Л.Тарабанов, Л.Г.Фащенко, В.І.Шевченко С.Г.Шинкаренко Л.О.Шматько...
 У групі зберігання “Дерево” зберігається колекція бандур ХІХ-ХХ ст., закуплених у народних майстрів та мешканців м. Запоріжжя, у т.ч. бандура передана ветераном вітчизняного мостобудування М.О.Артеменком.
Переважну більшість предметів групи зберігання “Папір” складають персоналії запоріжців-передовиків виробництва, у т.ч. Героїв Соціалістичної Праці, та  учасників Великої Вітчизняної війни, у т. ч. Героїв Радянського Союзу, кавалерів орденів Слави, учасників Сталінградської битви, штурму Берліна тощо, а також тих представників інших міст та республік колишнього Радянського Союзу, які приймали участь у обороні м.Запоріжжя у 1941 р. та визволенні його від фашистських загарбників у 1943 р.
 Менш чисельну групу складають матеріали, присвячені діяльності провідних підприємств м. Запоріжжя (заводи  “Дніпроспецсталь”, “Запоріжсталь”, “Запоріжтрансформатор”,  “Запорізький автобудівельний завод”, виробниче об”єднання “Моторобудівельник” – нині “Мотор-Січ”, Запорізький титано-магнієвий комбінат, алюмінієвий комбінат, трест “Запоріжбуд” тощо), партійних, громадських, профспілкових організацій, закладів культури (театри ім.М.Заньковецької та ім. М.Щорса – нині Запорізький український музично-драматичний театр ім. В.Г.Магара, обласна філармонія, обласний краєзнавчий та художній музеї).
 Персоналії та заводські колекції, рівно як і колекції предметів партійних, громадських, профспілкових, творчих організацій та закладів, створювались на підставі передачі предметів заповіднику відповідними фондоутворювачами.
 Невелику частину складають документи, присвячені історії дореволюційного (від кінця ХІХ ст.) Олександрівська ( з 23 березня 1921 р. – м. Запоріжжя). Це зокрема персоналії корінних мешканців міста, у т.ч. династії Рац-Краснопольських.
 У групі зберігання “Фотодокументи” зібрано фотографії, фотонегативи та слайди, присвячені історії м. Запоріжжя та Запорізького краю від кінця ХІХ ст. до 2003 р. Це фото учасників революцій 1905-1907, 1917 років та тих, хто боровся за встановлення радянської влади на Запоріжжі; окремі фото представників різних суспільних верств населення м.Олександрівська.
 Великий комплекс складають фотодокументи, присвячені будівництву, відбудові та реконструкції Дніпрогесу, провідних підприємств міста, відбудові мостів через Дніпро ( у т.ч. комплекс матеріалів ветерана мостобудування М.О. Артеменка по будівництву тимчасових дерев’яних мостів та мостів Преображенського у 1940-1950-і рр.), будівництву нової частини міста у 1920-1950-і рр.   
 Окремий комплекс складають фотодокументи, присвячені Великій Вітчизняній війні. Це – знімки 1941-1945 рр., що їх передали до заповідника учасники війни (у т.ч. фото, зроблені на території Польщі, Чехословаччини, у Берліні, комплект фотографій, на яких зображено запоріжця М.В.Андросова -помічника командира партизанського з’єднання С.А.Ковпака), численні повоєнні фотографії ветеранів війни. Вдовою відомого воєнного фотокореспондента Макса Альперта, автора добре відомого знімку “Комбат”, до фондів заповідника було передано його фото.
 
 Значна частина фотодокументів присвячена роботі підприємств міста проведенню плавок дружби з металургами інших республік та країн, проходженню практики іноземними спеціалістами на металургійних підприємствах міста, відвіданню м.Запоріжжя керівниками та делегаціями закордонних держав), соціалістичному змаганню колективів (у т.ч. присвячених ювілеям В.І.Леніна та партійним з’їздам), діяльності закладів культури міста - театрів, філармонії, музеїв, палаців культури, проведенню міських та обласних фестивалів мистецтв тощо.
 Козацька тематика представлена фотографіями з вистав обласного українського музично-драматичного театру ім. Щорса ( “Запорозька Січ”, “Де тирса шуміла”, “Байда Вишневецький”), кадрами з фільмів, присвячених Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького 1648-1654 рр. та Переяславській угоді 1654 року (“Богдан Хмельницький”, “Запорожець за Дунаєм”, “300 років тому”).
 Невелику колекцію складають слайди та фотографії, присвячені острову Хортиця - проведенню археологічних розкопок 1976,1980 рр., природі острова.
 У групі “Кераміка-скло” зберігається комплект негативів на склі, зроблених і переданих до заповідника 1982 року М.М.Залізняком - фотографом дніпрельстанівської археологічної експедиції, очолюваної професором Д.І.Яворницьким, (зображення Дніпровських порогів, членів експедиції та досліджених археологічних об’єктів).
 Грамофонні платівки з записами народних українських пісень у виконанні українського народного хору ім.. Г.Верьовки, опери “Запорожець за Дунаєм”, “Сюїти з музики  до кінофільму “Тарас Шевченко”, пісень у виконанні народного артиста СРСР та УРСР І. Паторжинського та заслуженого артиста УРСР М.Гришка; гнучка платівка “Відродження Дніпрогесу”; магнітні плівки з записами виступів запоріжців-ветеранів партії Д.Д.Леженка та М.К.Пересипка зберігаються у групі “Поліматеріали”.
 У групі “Метал” зібрано значну колекцію грошей (Золота Орда, Російська імперія, країни Західної Європи ХУІ-ХХ ст.) та значків радянської доби, які присвячені ленінській та революційній тематиці, будівництву соціалізму, Великій Вітчизняній війні, відбудові народного господарства, освоєнню цілини, космонавтиці, партійним з’їздам, комсомолу тощо. Переважна більшість з цих предметів була закуплена у колекціонерів.
 Фондозбірка Національного заповідника “Хортиця” налічує у своєму складі чимало предметів, які мають значну наукову, історичну та мистецьку цінність, що дає можливість вносити доповнення у діючу експозицію музею історії запорозького козацтва, створювати тимчасові тематичні виставки, присвячені запорозькому козацтву, заселенню краю, подіям ХХ-го століття.
Колекції щорічно досліджуються, складаються їх тематичні огляди, видаються каталоги.

      Борисенко О.Є., головний хранитель
фондів Національного заповідника
“Хортиця”

На головну сторінку На початок сторінки
copyrights © 2006 www.hortica.org.ua